У кожного э своя улюблена книга. У мене улюбленiша книга-це Кобзар. Кожного року, з самого початку школи ми вивчаемо цю прекрасну збiрку вiршiв. Т.Шевченка. Вiн писав про далеке минуле України, про її страждання, про її важкi часи. Зараз, здавалось би, нема нi крiпатства, нi самодержавства, але ми досi читаемо з захопленням чудовi рядки великого українського поета. З часом деякi термiни зникли с нашого життя, але залишилася материнська любов, кохання. Менi здаеться, що вiршi Т.Шевченка роблять нас чутливiшими, вчать помiчати чужий бiль, помiчати чуже страждання. Шевченко нiколи не засуджував, не звинувачував нiкого у своiх вiршах. Я знаю, що цi вiршi нiколи не зникнуть з нашого життя та з нашого серця.                                                   Набросала по быстрому... Может пойдёт) Удачи)))