Остап був хоробрий у бою, але в той же час і обачний. Він умів знайти вихід із скрутного становища, притому з користю для своїх. Навіть прискіпливий Тарас Бульба подейкували: «О, так цей буде з часом добрий полковник! Їй-богу, буде добрий полковник, та ще такий, що й батька за пояс заткне! » Андрій же летів у бій, не відчуваючи нічого. Його одурманювали свист куль, блиск шабель, брязкіт зброї. Він мчав з шаленою хоробрістю, і, де не зміг би перемогти старий козак, він виходив переможцем. І про молодшого сина Тарас говорив: «І це добрий, ворог б його не взяв, вояка; НЕ Остап, а добрий, добрий вояка ».