Іван Підкова був одним із керівників визвольної боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. І хоча ніяких відомостей про його участь в походах немає, Тарас Шевченко припустив, що він міг бути їх учасником.   Поема композиційно складається з двох частин. У першій розповідається про минулі часи.У другій частині безпосередньо відтворюється морський похід. Наче живий, постає перед нами Іван Підкова:

Закрутивши чорні уси,

За ухо чуприну,

Підняв шапку...

Від його постаті віє силою та рішучістю. Цей кремезний чоло­в’яга не лякається ні хвиль, «як ті гори», за якими не видно «ні землі, ні неба», ні очікуваного бою з турками.

Художні засоби :

метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;

епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;

порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»;