Тарас Шевченко -волелюбний поет    Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка. 
   Він уперше заявив про себе як поета, видавши невелику збірку поезій, що мала назву "Кобзар", яка стала символічною і дала друге ім'я поетові.   
    З дитинства Шевченко-кріпак зазнав страждань, знущання панів. Не було в Тараса ні справжнього дитинства, ні справжньої юності. Він став вільною людиною, коли йому виповнилося 24 роки. 
   Моральний обов'язок людини перед своїм народом Т. Шевченко вбачав у викритті кріпосництва .Боротьба Шевченка тому й тривала так довго, тому й була такою гострою, що це боротьба за душу українського народу. Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній волелюбний дух українського народу. В його поезії клекоче ціле море горя народного, в ній — невільницький поклик до помсти і порив до свободи, прагнення бачити свою землю такою, де не буде ворогів. Шевченко впевнений у тому, що поки б’ються серця кобзарів України, не заснуть серця людей, прагнутимуть волі й щастя.