Мокій: «юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима.», «він кругом український», «він у дядька Тараса вдався».
Мина: «Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гУ л яти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!»
Дядько Тарас : «Там такий, що в нього кури по-українському говорять.»
Тьотя Мотя : вважає себе «руською», а укаїнську мову «австріяцькою вигадкою». «Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной».
Лина Мазайло: «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова,»
Уля: «У тебе чарівні очі, чудесні губи, прекрасний бюст.»