До вірша Шевченка "Мені однаково...". Там є слова "Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… " Слова Пахльовської розумію, як риторичне запитання. Суть його в тому, що через політичну вигоду, масштаби катастрофи у Чорнобилі замовчувались, не було прийнято належних заходів щодо ліквідації. Через це постраждав весь народ: переселенці з зон катастрофи, хворі, загиблі, здоров'я усієї нації і наш генофонд. Питання полягає в тому, чому ми не змогли тоді прокинутись, щось зробити, відстояти своє майбутнє, а не розплачуватись тепер за наслідки.