Маруся Чурай - дівчина з легенди чи історична постать?  Марусі Чурай - напівлегендарна співачка і поетеса, що жила за часів Хмельниччини. Чи реальна це особа?  Цілком ймовірно, що Маруся Чурай є історичною особою, бо про дівчину, що мала поетичний дар і дуже гарно співала, в Україні ходило дуже багато переказів і легенд.  
За переказами, Маруся народилася у 1620х роках  на Полтавщині, де і прожила життя, складаючи і виконуючи пісні. Ці пісні народ дуже любив, а деякі з них дійшли і до наших днів, наприклад, «Засвіт встали козаченьки»,  «Ой не ходи, Грицю»,  «Віють вітри», «Котилися вози з гори», та інші. Всього Марусі Чурай приписується біля двадцатьох пісень. 
За легендами, відома у народі пісня «Ой не ходи, Грицю» була написана Марусею від впливом власного життєвого  досвіду. Маруся покохала Гриця, сина хорунжого Полтавського полку, і таємно заручилася з ним. У 1648 році парубок вирушив у похід, і дівчина чекала 4 роки на нього. Гриць повернувся до Полтави - покохав іншу дівчину. Зраджена Маруся вирішила отруїтися зіллям, що таємно взяла у місцевої відьми, але це зілля ненароком випив Гриць. 
У 1652 році полтавський суд засудив Марусю Чурай за вбивство до страти, але універсалом Богдана Хмельницького її було звільнено з-під варти. Чи дійсно так було, достовірно довести тепер не можна, бо всі документи судових справ згоріли у 1658 році під час великої пожежі в Полтаві.