У жодному з творів давньоруської літератури, що дійшли до нас з далеких часів, ми не знайдемо такого багатства образів, такої майстерності мови, як у поемі «Слово о полку Ігоревім». Проте головне значення твору все ж у тому, що він має в основі своїй живі народні інтереси і пройнятий почуттям палкого патріотизму.Ми не знаємо імені автора поеми, про його походження можемо лише гадати, та після прочитання твору стає зрозуміло, що ця людина має в серці глибоке почуття любові до Батьківщини й добре усвідомлює, звідки йде лихо для неї. На жаль, не тільки від зовнішніх ворогів, а й від самих руських князів, між якими не було згоди. Автор-патріот закликає нерозважливих князів до єднання в ім'я Руської землі, «бо через незгоду постало насильство від землі половецької». У поемі згадуються славні часи Володимира Мономаха, а потім з болем говориться, що розділилися його стяги в руках нащадків, — «одні стали Рюрикові, другі Давидові»...Князь Святослав серед героїв поеми займає особливе місце. Він по-справжньому переживає, бачачи князівські незгоди. Святослав закликає молодших князів до об'єднання на боротьбу за справедливу справу оборони Батьківщини від половців. Образ київського князя в поемі змальований як об'єднуюче начало. Автор в усіх епізодах твору нагадує про святий обов'язок князів у дружному єднанні боронити рідний край, інакше «стогнати Руській землі, згадавши колишні часи і колишніх князів!»Висока патріотична ідея — ідея єдності Київської Русі — проходить через усю поему. Саме в цьому високому патріотизмі полягає найбільша цінність «Слова о полку Ігоревім». Якою могутньою силою, страшною для ворогів, були б руські князі, коли б їхні дії були погоджені, об'єднані! З цього приводу згадуються величні у своїй простоті слова: «Сила народу — в єд- " ності». Може, варто до них прислухатися?