Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. І як сіяв він зерна, упали одні край дороги,- і пташки налетіли, та •іх повидзьобували. Другі ж упали на грунт кам'янистий, де не мали багато землі,- і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів'яли, і коріння не мавши,- посохли. А інші ж упали на добрую землю- і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!