Аналіз вірша  «Декадент» І. Франко 

Рік написання — 1896.

Поезія входить до циклу «Поклони». Вірш «Декадент» автор присвятив В. Щуратові, літературному критику, що звинуватив Франка у декадентстві. 


Вид лірики: громадянсько-публіцистична лірика. Жанр: ліричний вірш.

Віршований розмір: п’ятистопний ямб.
Ідея вірша «Декадент»: засвідчити, що він як поет залишається самим собою, і ніколи не відмовлявся від відповідальності перед своїм народом, не зраджував своїх принципів патріота та громадянина. 

Тема: Вірш «Декадент» — це відповідь поета на облудні звинувачення у декадентстві та висловлювання поглядів на роль поета в суспільстві.  

Композиція твору. Твір починається з риторичного питання та риторичного оклику: «Я декадент? Се новина для мене!» Далі у вірші поет аргументовано доводить, що він ніякий не є декадентом; автор підкреслює, що він «син народа», «мужик, пролог, не епілог». Завершується Вірш теж саркастичним риторичним питанням: «Який же я у біса декадент?» 

Автор змальовує у своєму вірші образ Поета, головне життєве і творче завданням якого - служити своєму народові. 
Художні засоби:


метафори: «катар кишок до мене не прилип», «ні шуму в власних слухати вухах», «дуріє з жиру», народ «був запертий в льох», «для бійки маю бук», 

знижену лексику: «оскомини хронічної не маю», «гірке й квасне ковтаю», «не паразит», «позіваю», «дуріє з жиру»; 


риторичні вигуки, риторичні питання: «Який я декадент?», «Я декадент?».