Коломийки  


Спочатку коломийки були приспівками до танцю, але потім вони перетворилися на самостійний пісенний жанр.

Коломийка - досить старий жанр. Коломийки присутні в рукописних збірках (наприклад, таких, як співаник кінця ХVІІ ст.). В деяких історичних, баладних, ліричних  піснях того часу можна зустріти коломийкову форму. Коломийки були поширені по всій Україні, але особливо в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Назва їх ймовірно походить від міста Коломия або від коломийців — групи людей, що жила на річці Коломиї. Деякі вчені вважають, що слово "коломийка" походить від «коло», бо під час танцю рухалися по колу, отож і танок звався «коломийка». 

Коломийка - найменша серед народних пісень, в ній лише два рядки по чотирнадцять складів у кожному. Тому вона дуже лаконічна та має усталену форму.
 
Іноді перший рядок виконує роль зачину, і його зміст не завжди пов’язаний з наступним рядком. Дві-три чи більше коломийок іноді об’єднуються в одну пісню. 

Тематика коломийок дуже різноманітна, але в них завжди відображається народного життя того часу, коли вона була створена. У деяких коломийках відтворюються громадські події свого часу. Є ї такі, де ідеться про вічні теми - особисте в житті людей та їх переживання. Вони завжди актуальні, але й в них можна вловити ознаки того часу, коли вони були ствоені.