Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори, які присвячені знаменитій історичній особі, значній історичній події або безименному герою таких подій. Історічні пісні з'явились у 15-му столітті, коли український народ боровся з турецько-татарськими загарбниками. Багато історичних пісень присвячено визвольній боротьбі українського народу за часів Б. Хмельницького, стихійним селянським повстанням, тощо.
Вперше назву «історичні пісні» використав у середині 19-го століття Микола Гоголь.


Історічні пісні успадкували традиції як героїчного епосу часів Київської Русі, так і українських дум, з якими у пісень є чимало спільних рис.

 Серед художніх особливостей історичних пісень - виражена епічністьтвору, однакова кількість складів у рядках вірша, поділення на строфи, чіткий порядок римування (за схемами «аабб» або «абаб»).Проте ж, найдавніші історічні пісні були не римованими.