Народна пісня «Гомін, гомін по діброві» належить до козацьких пісень. Запорозькі козаки — мужні захисники своєї рідної землі. Кожен хлопчик змалку готувався до служби у війську. На Запорозькій Січі був вій кодекс честі: треба виявляти мужність і стійкість у боротьбі ворогами, не кидати товаришів у біді, ставити громадські інтереси вище особистих. Хоч жінки, матері й залишалися самі, все ж вважати за честь посилати в запорожці чоловіків та синів; не прощали зради. Служба козацька важка й небезпечна, дуже часто не поверталися неї, падали на полі бою. Про це й говориться у творі. У пісні використані традиційні для фольклору прийоми паралелізму (паралельне ображення явищ природи й людського життя), діалогу, трикратного повторення, вживаються ласкаво-зменшувальні слова.