ОДІЙШЛИ МОЛОДІЇ ЛІТА…Одійшли молодії літа
І в снопах золотії жита.
Вже дозріла червона калина,
Потяглися обози до млина.
Ген, у вирій птахи відлітають,
До весни милий край покидають.
Скоро осінь барвисто-багряна,
До отави торкнулась коса,
Над рікою мандрують тумани,
Діамантами сяє роса.
Все, прощається літечко з нами,
І зникає чарівна краса.
Автор: Генріх Акулов

Неба світанкового палітра,
На отавах – росяні разки…
Серпень щоки притуля до літа,
Вигріва на сонечку боки.
Дихае спокійно річка просинню.
Тиша у садах стоїть на чатах.
Так повільно серпень йде до осені,
Так не хоче з літом розлучатись.
Відшуміли і громи, і зливи,
Жнивних днів напруга нелегка.
Літо моє, добре і щасливе,
Не тікай од мене, не тікай!!