Клен спав цілу зиму. Крізь сон чув він шум хащі і тривожні крики чорного ворона.

Зимовий, холодний вітер тріпав його гілки та згинав їх.Але ось одного разу сонячним ранком Клен відчув, ніби до нього доторкнулася щось тепле і ласкаве.

Прокинувся Клен. А це прилетів теплий весняний Вітер.- Досить спати, - пошепки сказав весняний Вітер. - Прокидайся вже, весна наближається 

- Та де ж вона, ця весна? - Запитав Клен.- Ластівки несуть її на крилах, - сказав теплий Вітер. - Я теж прилетів із далекого краю, від літнього теплого моря. Весна іде полями - зацвіте квітами, краса!ластівки на своїх  крилах несуть багатобарвні її вбрання.Ось про що повідав теплий весняний Вітер Клену. Клен зітхнув, розправив свої плечі, зазеленіли почки. Йде весна-красна!