Тема: відтворення роздумів поетеси про сенс життя людини.  
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов'я­зано, перебуваючи далеко за його межами.
Основна думка: «Нащо крилатим грунт під ногами»?«Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої».
Жанр: поема.
Віршовий розмір: диптих.
Композиція: твір складається з п'яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі»,  «Крила», «Грунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думки але в той же час пов'зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема, у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її при значення на землі, любові до рідного краю.
Сюжет: лірична героїня, перебуваючи у Польщі, зокрема, у морському порту Щеціна, спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступала весна, скресала крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. Людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені « не з пуху, а з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії». Героїня твору любить Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший. Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що, де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим.