Пригоди гномів. ЗнайомствоУ старому і дуже великому лісі, де жило багато різних тварин, а дерева у спекотний день перетворювались на велетенські парасольки, що не пропускали промінчики вниз.І лише на галявинах, де дерев не було, яскраво світило сонечко, даруючи лісовим мешканцям своє тепло.От біля однієї великої галявини ріс старий дуб, але він ще залишався могутнім деревом.Саме там і влаштували собі домівку брати-гномики. Хатинка була невеличкою, але вигляд зовні мала дуже охайний. Всередині ж було лише кілька кімнат - кухня, вітальня і спальня. Ой, а ще велика комора, де брати тримали свої запаси.Всі вони мали цікаві імена.Найстаршим братом був Боркотун. Ні, він не був злим братом, ае все йому не подобалось, у всьому він бачив якісь вади, ось тому й називався він Боркотуном.Далі йшов брат Пихатий. І ця риса його характеру не була б такою поганою, але пишався він лише собою.Наступний брат - Бешкетник. Ох, і непосидющий він був! І дня не проходило без його витівок.Четвертим братом був Лінивець. Цей на відміну від інших міг цілими днями спати і нічого не робити.Молодший брат Нечупара ніколи не мився, а одяг його не прався місяцями. Щоб уникнути неприємного запаху, брати раз у місяць обливали Нечупару відром води з голови до ніг. Добре, що поруч був невеличкий струмочок.не пощастило і двом наймолодшим братам бути добрими. Одного з них звали Прожорою, а іншого - Жаднюгою.Та, як би це не здавалось дивним, всі вони уживались.Ну, іноді бували якісь маленькі суперечки, але це нічого не значило.