Одного сонячного дня маленький хлопчик Івась спустився крутим схилом невеличкої тропи до великого осяяного сонцем моря...В перше він його побачив таким блискучим,неосяжним.Йому здавалось що він його розуміє.Здавалось що з ним розмовляє кожна хвиля яка підпливає до берега.Хвилі насправді з ним розмовляли.Вони розповідали йому що твориться по той бік берега,те що хлопчик ніколи в житті ще не бачив.Йому було цікаво все.Адже окрім старенької бабусі він нікого й ніколи не бачив,ні з ким не спілкувався.Йому було так поодиноко.Й кожного дня він приходив до моря. Одного разу він засидівся в розмові з хвилями до пізна, і перед тим як йти до дому попросив хвилю колись показати йому ту сторону моря..
Наступного ранку він прокинувся так рано,що здавалось весь світ ще спить.Прибіг до берега й став чекати хвилі..так в очікуванні настала ніч..А коли він прокинувся то не знав де знаходиться.Хвилі занесли його далеко від дому. по тей бік берега він дізнався багато нового ,цікавого..Він почав спілкуватися з добрими людьми..Він подобався всим, він був чемний ,трудолюбивий..швидкий,веселий хлопчина.Цьому всьому його навчило море..Довго він жив по тей бік,і засумував за домом..Він попрохав хвилю повернути його назад.вона це зробила .коли він повернувся прибіг до дому розповісти бабусі все чого повідав ,все що бачив.але нажаль вона його не дочекалась.Він взяв її на повізку й привіз до моря ...благав Бога й хвилаі оживити бабусю..Він довго плакав й пообітцяв зробити все про що його попросять лише б повернути її.Хвиля почула його прохання..дивом оживила бабусю..й від того дня хлопчик Слугує морю.він виконує всі прохання хвилі.Рятує риб..Русалок.Відганяє моряків..береже природу.А бабуся його щаслива що внук знову поряд