У вірші О.Олеся Зима постає перед нами у образі  дівчини. Вона - молода і гарна , як пише у вірші :"красуня із села". Їй весело, попереду в неї - ціла вічність, і вона , витягнувши з кишені білу мережану хустку, починає радісно кружляти. Вона не звертає уваги на старенького, закоханого у неї Мороза, адже молодість ніколи не розуміє старості. Молодість думає і любить лише молодих "Та що він їй,  старесенький, їй легені в думках".