Одній жінці гноми зачарували дитину в колисці - старого біса в нього вселили. Спочатку мати нічого не помічала, але дитина став рости і все більше його голова роздувалася, а очі выкатывались. І нічого цей дитина іншого робити не хотів - тільки пити та їсти.
Змучилася з ним жінка, та прийшла зі своєю бідою до сусіда, ради просити. І сказав сусід, що має вона цього підкидька на кухню відвести, посадити його на плиту, розвести вогонь та варити його в двох шкаралупах води. Від цього дитина засміється, а як засміється, так багато ясним стане!
Зробила жінка все, як їй сусід порадив. А як сів цей малюк-дзвонова-голова у воду, так і заговорив у ньому біс: :

"Я старий-престарий,
Як стародавня фортеця,
Та все ж не бачив,
щоб в шкаралупах варили!"

І тут засміявся злий дух, та сміху сам того і не витримав. Чари чаклунські зруйнувалися і в ту ж мить побачила мати - сидить на печі її справжній дитинка! Гарненький і здоровенький.
І стали з тих пір звати його "Підкидько".