До старого  лісу завітала весна. Прокинулися  проліски,  а за  ними,  позіхаючи ,  визирнули   підсніжники. Вони зраділи весні, зібралися в коло і закружляли у веселому танку.
      Застрибали   по   стовбурах   дерев  сонячні  зайчики.  Наче граючись, вони бігли  один   поперед   одного,   а маленька   Білочка   намагалася   їх упіймати. Впіймає, а він вистрибує і біжить далі. 
     Чує  Білочка , хтось  сміється знизу. Глядь, аж то Зайчик за нею спостерігає.
- З чого ти смієшся, Зайчику ? - питає Білочка.
- Гра в тебе весела,- відповідає той. - Можна і мені з тобою пограти?
- Звичайно, можна, удвох навіть веселіше! - відповіла Білочка.
      Вона стрибнула на землю і вони разом  почали ловити сонячних  зайчиків.