Як я люблю дощ особливо пізньої осені...Слухати як виграють крапельки дощу на листочках.Це неймовірно казково.А яке духм"яне повітря дарує нам дощ.Коли дивишся на нього забуваєш про все на світі про всі свої справи схоже ніби ти сідаєш на хмаринку і летиш подалі від всіх справ.Найбільш приємніше це в холодну пору коли йде дощ закутатися в ковдру і дивитися на концерт дощу.Нацбільше дощ напевно люблять квіти.Тому що потім після дощу по травинці ніжно спускається крапля і під нею вмивається квіточка.А після цього захід...

Осінній дощ. Він буває різним.  Веселий дощ, це коли дрібні краплі тихо падають на золоті дерева і ще теплу землю, а зверху на нього, лагідно усміхаючись, дивиться осіннє сонечко. Я люблю такий дощ.  Приємно йти під парасолькою, слухати його стукіт і мріяти про своє.
А буває й інший дощ. Холодний, неприємний. Він лиє, немов з відра, затоплюючи відразу весь світ холодною водою. А вітер, немов його злий товариш, вириває з рук парасольку і засипає за комір холодні дощові краплини.