Вірш написаний 1920 року. Є. Маланюк велика людина з трагічною долею, яка мусила покинути свою рідну землю-Батьківщину через політичний режим.Ліричним героєм віршу є сам автор. Вірш складається з 5 частин, в кожній з яких описується стомлений життям чоловік. Він хоче повернутися додому, до своєї України. Він не хоче перебувати на чужій, хоч більш розвинутій, цивілізованій країні. Виявляється, що туга за Батьківчиною - найболючіше з почуттів, і поет добре переконався в цьому. Ліричний герой сумує за Херсонський степом, за річкою Синюхою , за полями, круками, вітряками ... Він закликає любити свою Батьківщину в любій політичній і економічній  ситуації, вільною чи залежною , бо хто ми без Батьківщини?