Привіт, Анно! - Здрастуй, Тетяно! - Анно, чому ти така засмучена? - У цьому сірому світі мене ніхто не розуміє, усі засуджують за те, що я не така, як інші. - Але чому? Ти ж така добра, щира, яскрава! За що ж так люди не люблять десятирічну дівчинку? - Мені здається, за те, що я приношу радість у буденний світ. - Не засмучуйся, я тебе розумію. - Дякую. -  До речі, я знаю, як підняти тобі настрій! Ми будемо робити кольорових мишей. - Але за це мене й не люблять дорослі, а найбільше – мій сусід. - Ну й що! Тобі ж це подобається? Тож почнімо! - Я згідна. - І нехай ці миші розлетяться по всьому світу, і тоді в кожній оселі буде трішки щастя й веселощів! - Дякую за підтримку! Почнімо!