М. Рильський дуже любив природу, вмів помічати в ній прекрасне, навіть якщо це в'ялий тютюн чи яблука, зелений коник чи дозріла диня. У вірші «Запахла осінь в'ялим тютюном...» ми відчуваємо роздуми зрілої людини про те, що ж найголовніше у житті, у чому його принада й щастя.

Поет відповідає: «Щастя у чистоті й простоті, у відсутності темної гордині». Поезія наповнена і конкретними реаліями природи, і метафорами («вкриє мудрість голову сріблом»), написана у формі сонета.