Колись давно, жила собі дівчинка,яка була дуже гарна собою.Всі її любили, пестили ласощами, в неї було все чого вона забажає.Родичі і батьки в ній душі, не чаяли.Але одного разу вона зустріла хлобчика,він був круглою сиротою і просив милостиню,біля церкви.Вона була здивона тим, що такий маленький хлопчик і нікому не потрібний.Вона підійшла до нього і дала йому цукерку,він дуже зрадів.Прийшовши до дому вона розповіла, про по - бачене батькам.Вона довго вговорювала батьків,щоб вони забрали цього хлопчика до дому. Мама її говорила
- А ти згодна з ним ділити все навпіл?-так відповіла дівчинка.Після цих слів мама з батьком взяли його до дому.Він став їм як рідний син.