Усна народна творчiсть  словесна  частина  складних  явищ  народноï
культури, якi нерiдко поєднують у цiлiсному комплексi рiзнi види й
форми творчоï дiяльностi  (слово,  музику,  хореографiю  тощо).  На
означення таких явищ європейська наукова  традицiя  пропонує
термiн фольклор, що в перекладi з англiйськоï означає народнi
знання, народна мудрiсть. Науку про  усну  народну  творчiсть  називають
фольклористикою.Украïнська   народна    творчiсть    це    дуже    цiкавий    пласт
нацiональноï культури, що вiдзначається багатством i жанровим
розмаïттям.

До украïнського фольклору належать  народнi  пiснi,  балади,  рiзнi
обряди, утому числi весiльнi,  тощо.  Найдавнiшим  жанром  народноï
драми,  яка  теж  є  рiзновидом   фольклору,   вважаються   обряди
господарського (календарного) циклу.  Дiйства  ïх,  що  мали  певне
магiчне значення, супроводжувалися пiснями:  це  всiм  вiдомi  веснянки,
колядки, щедрiвки. Украïнський народ завжди  вважався  народом,  що
особливо полюбляє щиру пiсню, влучну приказку, мудру казку. I саме
народ створив усе це яскраве  розмаïття,  що  має  ємну
назву фольклор.

Висновок. Твори усноï народноï  творчостi  тiсно  пов'язанi  з
життям. Вони вiдзначаються багатством жанрiв i розмаïттям тем. Родинно-
побутовi  пiснi  як  вид  лiричних  пiсень  вiддзеркалюють  переживання,
знайомi кожнiй людинi.

Загалом народна творчiсть явище багатовимiрне. Зберiгаючи iнформацiю про
рiзноманiтнi  прояви  життя  колективу,  вона  є  своєрiдною
яскравою версiєю духовноï iсторiï народу.