Пісня - душа народу

Український народ славиться своєю співочістю, а уж народних пісень існує безліч. Є пісні, автором яких є сам народ, створені строіччя тому. А є пісні, які були створені відомими людьми, але стали дійсно народними. 

Наприклад, пісні Марусі Чурай - "Засвіт встали козаченьки" і "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Відому пісню "Їхав козак за Дунай" написав козак Семен Климовський. Частина народних пісень написана на вірші відомих поетів. Всі ми чули пісню на вірш Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий", а зворушлива пісня "Ніч яка місячна" написана на вірш Михайла Старицького.

Ті ж пісні, що дойшли до нас з давніх давен, етнографи поділяють на кілька груп. Наприклад, обрядові пісні бувають календарно-обрядовими, тобто присвяченими якійсь календарній події: це веснянки, гаївки, русальні пісні, петрівки, купальські пісні, жниварські пісні. До обрядових пісень відносять  щедрівки та колядки, які ми досі охоче співаємо. До родинно-обрядових пісень відносять весільні пісні та голосіння. Соціально-побутові пісні - це козацькі, кріпацькі, чумацькі, пісні, ремісницькі, рекрутські пісні (солдатські), бурлацькі, тощо.До епічних пісень належать історичні пісні, билини та думи.

Таким чином, пісня з давніх часів супроводжувало людину впродовж усього життя - у буквальному сенсу від колиски до труни. І це не дивно, бо народна пісня є душою народу.