Мотря розумна, вродлива і чепурна жінка. А за характером вона «...трохи бриклива, і в неї й серце з перцем». Вона любила працю. «Діло ніби горіло в Мотриних руках». Ставши невісткою, вона довгий час змовчувала свекрусі на її докори. І лише тоді, як відчула себе наймичкою, а не господинею, її терпець увірвався: «Я на батька не кричала ніколи, а в вас мусиш кричать, коли робиш на всю сім'ю сама». Захищаючи себе, Мотря поступово втрачає почуття міри, і згодом стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не зупиняється ні перед чим.

Мелашка:  маленький зріст, добре вихована в батьківській сім'ї, старалася в усьому догодити свекрусі, сімлінно виконувала будь-яку роботу. "рівна, як струна, гнучка, як  тополя гарна, як червона калина", " Мелашка була з поетичною душою, з ласкавим серцем. Часов вона у своїй розмові несамохіть вкидала слова пісень"