Омелько – простий селянський трудівник, що поклав своє життя на тяжку щоденну працю. Через це він має «здорові жилаві руки, широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця». Мав він страшну ваду – пияцтво. Роки любові до горілки вплинули на його духовний розвиток – чоловік став забобонний та дивний. Проте, незважаючи ні на що, праці він не полишав. Щоденно трудився, вимагав цього ж від синів. Можна сказати, що саме завдяки цьому сини й виросли з особливим ставленням до праці. Проте після одруження ставлення синів до батька змінюється – вони можуть навіть його вдарити. Здавна найбільша шана віддавалася батькам. Тому ці випадки дуже вразило вплинули на Омелька. Зрештою, чоловік спився, дійшов до божевілля, через що й помер.