Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик». 
Ідея:  возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує
 Жанр: історична пісня.
Метафори:  «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».
Епітети:  «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».
Повтори:  «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при дорозі подорожньою».
Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».
Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!» 
Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».