Я проілюстрував дивне життя великий султанки, яка своїм гріхом початку розвал могутнього світового держави. Роксолана - видатна постать історичних пір XVI сторіччя. Жила вона на переломі Середньовіччя й Нових Часів, коли люди білої раси відкрили Новий Світ, друк, класичні книги й себе як індивідуальність, коли «рушили з основ землю і затримали сонце».

Жила вона на переломі Середньовіччя і Нових Часів, коли люди білої раси відкрили Новий Світ, бусолю, друк, класичні книги й себе як індивідуальність, коли «рушили з основ землю й задержали сонце». В тім великім часі виступають на історичній арені Європи багато славних і діяльних жінок. Український нарід переживав тоді якраз найглибший упадок. Державність його зруйнована була так основне, що затратилися навіть спогади про неї в пам'яті українського народу. Він був тоді майже тільки безпросвітно темною масою, яка в тяжкій неволі коротала свій вік і не мала змоги видати з себе навіть славних мужів, не то славних жінок. Але немов на знак, які великі спо-сібності криються в народі нашої землі, видвинула з нього Божа воля якраз в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тої епохи. Тою жінкою була Анастасія Лісовська, дочка нашого священика. Про сю наймогутнішу з тодішній жінок, про радісну і веселу, повну енергії Настуню Лісовську, знану в історії під іменем Роксоляни, й написана повість.