Людина — родове поняття, що вказує на причетність істоти до вищого ступеня розвитку живої природи — людського роду; специфічна, унікальна єдність біологічного і соціального; система, в якій фізичне і психічне, природне й соціальне становлять нерозривну єдність.

 Індивід  — окрема людина, особа в групі або суспільстві, окремий представник людської спільноти.

 Індивідуальність — сукупність своєрідних психологічних особливостей і властивостей людини, що характеризує людську неповторність і виявляється у рисах характеру, специфіці інтересів, якостей, здібностей, які відрізняють одну людину від іншої 

Особистість — людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільнозначущого та індивідуально неповторного.

 Індивідуальність формує ті важливі характеристики людини, котрі забезпечують властивий лише їй стиль взаємозв'язків з навколишнім світом. Передумовою формування її є задатки. Індивідуальність є неодмінною і найважливішою ознакою особистості.

Особливі риси вираження своєї індивідуальності - це звички, інтереси, думки, почуття, погляди, ставлення до інших, спілкування, щирість чи злоба, цілеспрямованість, працьовитість, характер, темперамент, психіка, емоції, допитливість, асоціації, уява, середовище, стиль в одязі.