Художній аналіз вірша В. Симоненка

                                Ти знаєш, що ти — людина?

Збірка:«Земне тяжіння»

Жанр: філософська поезія-звертання

Тема: висвітлення  автором швидкоплинність буття людини, а також індивідуальньності кожної особистості.

 Ідея: спонукання людини до роздумів, над тим, хто вона у цьому світі і те, що для неї є цінностями у її житті.

Основна думка: "І жити спішити треба,Кохати спішити треба —Гляди ж не проспи!"

Художні засоби:

Епіфора:Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.

Анафора:Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди.

Риторичні запитання:Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні?

Риторичний оклик: Гляди ж не проспи!

Епітети: люди добрі, ласкаві, злі, усмішка, мука єдина.