Все навколо таке голосне і шумне, що і я хочу співати. Бриніти своїми ниточками-струнами по вітру. Хочу я  дарувати людям щастя і добро!.. Та я лише маленька павутинка. Така непомітна, захована між листя і трави. Хто мене тут віднайде? Де знайдеться та людина, що почує мої ніжні звуки?..

Ой, хтось підходить...Та ще й не сам. Хто б це міг бути? 

Я чую щирий сміх дівчинки і ще дитячий голос хлопчика. Невже помітять?

І дійсно. Нахилилися разом. Придивляються. Моя мрія... Вона здавалась такою недосяжною, а тут раз і здійснилась. І сонечко за мене радіє, все сипле і сипле своє проміннячко на мої ниточки тоненькі.

Вітре, братику мій милий, зіграй якнайкраще зараз на моїх струнах. Щоб дітлахів  побавити. Це ж моє найзаповітніше бажання. Хай подарує їм спів тепло і радість...