Карпо Летючий пішов разом з запорожцями до цекви молитися за Україну. А потім він почав розпитувати у них про історію і минуле України. Йому дуже припала до душі гостинність запорожців і їх побут, який так відрізнявся від того, що був у нього вдома. Дні спливали один за одним. І Карпо почав сумувати. Отаман побачив це і вирішив допомогти Карпу повернутися. Найсильніші запорожці вирішили проводити його.  Але це було нелегко. Вони довго блукали перш ніж знайшли правильну дорогу. Карпо віддячив їм добрими словами і смачними гостинцями. Він пообіцяв розповісти всім про зачаровану Січ, про пропишні сади, луки, прекрасні квіти, від яких не можна було відвести очей, про доброго  гетьмана і сильних запорожців. Щоб вони вічно жили у пам"яті свого народу.