А хмари йшли [14,158];  Бубнять важкі краплини по вікні [14,158];  Вихопили хмари [14,132];  Вітер стогне [14,172];  Вітер хапає віти [14,92];  Вогонь мріє [14,49];  

 Вітер виє – скавулить [14,59];  Дихати вогнем [14,59];  Зорі тремтять в небесах [14,29];  Схитнеться могутня влада [14,51];  Шлях зник [14,44].

Ростимуть груші на вербі [14,60];  Стала правдою омана, а кривда – ласкою й добром 

  Почув слово не вухом, а струною [14,150];  Скотишся каменем з неба [14,93];  Словами вибухаєш [14,58];  Словом теплим ти вогонь роздула [14,33];  Сміхом залізо поре [14,93];  Сузір'ями гойдалися зірниці [14,468]; Туди ми долітаєм тільки світлом і музикою темної землі[14,125];Я вогнем гримлю[14,137].

 Вилинялий крик [14,124];  Глупа ніч [14,133];  Звуглене серце [14,126];  Злякані ріки [14,95];  Крилата брама [14,137];  Рвучке світло [14,117];  Ревуча злива [14,149];  Рятівна усмішка [14,126];  Солов'їне гілля [14,92];  Сонячна кров [14,127];  Чародійні муки [14,111];  Яблунева стать [14,109].

із поезії Дмитра Павличка