«Давню казку» Леся Українка написала ,будучи зрілим поетом, у 1893році.
Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства — серед робітників.

У творі йдеться і про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.
Тема: Зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.
Основна думка: У пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Ліро-епічна соціальна поема-казка (зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках).