вірш:
А. С. Пушкін

Похмура час! Очей зачарування!
Приємна мені твоя прощальна краса -
Люблю я пишне в'янення природи,
У багрець і в золото одягнені лісу,
У їх сінях вітру шум і свіже дихання,
І імлою хвилястою покриті небеса,
І рідкісний сонця промінь, і перші морози,
І віддалені сивий зими погрози.

Вірш

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовним, срібним, золотим.

А листя просить:- Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим

А листя просить: - Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси - як вино.

Ворони п'ють надкльовані горіхи,

А що їм, чорним? Чорним все одно!