Компроміс, поза сумнівом, присутній завжди, лише для одних він - явний, для інших - прихований. Проте, ті та інші через низку обставин завжди діють, виходячи з принципу "не нашкодь". Якщо людина вважає, що він говорить завжди одну тільки правду - він заздалегідь бреше. Навіть, якщо ми застосуємо алгоритм, що в його словах лише істина, ми повинні враховувати, що він може щось втаювати, недоговорювати, а це - хоч невелика, але брехня. Це і є компроміс. Якщо розглядати народні казки,

ми завжди можемо побачити там компроміс між добром і злом. У "Червоній шапочці" вовк з'їв бабусю, - перемогло зло, але її потім випустили, в "Сніговій королеві" заморозили Кая, але потім він "расстаял". І це не лише перемога добра над злом, буває і навпаки, пригадаємо хоч би "Бременських музикантів", це - компромісне рішення: може бути і так, і так. Головне - гармонія.