У різних життєвих ситуаціях людина поводиться по-різному, але кожен із нас має пам’ятати, що своєю поведінкою ми показуємо світові, хто ми такі і чого варті.

Часто люди намагаються приховати своє справжнє обличчя, говорять хороші, приємні слова, а чинять підступно.

У нашому класі навчаються два хлопчики, Ігор і Денис, які дружили ще із салочка. Вони разом ходили до школи, багато років сиділи за однією партою, ділилися підручниками. Здавалося, їхню дружбу ніщо не зможе порушити. Але один випадок назавжди зруйнував їхні стосунки. У шкільному дворі до друзів підійшли три старшокласники, відомі у школі розбишаки. Спершу вони причепилися до Ігоря: смикали його за одяг, зірвали з плечей портфель. Денис відчайдушно кинувся захищати товариша, і тоді хулігани влаштували йому штовханину. Вони стали навколо Дениса, штовхали хлопця, сміялися. Ігор мовчки спостерігав за знущанням старшокласників, а потім підхопив свій портфель і побіг додому. Хуліганам-швидко набридла забавка, вони покинули розгубленого Дениса і подалися шукати собі інших розваг.

Наступного дня Ігор підійшов до друга, ніби нічого не сталося напередодні, але Денис не захотів з ним розмовляти. Вчинок Ігоря виявився не гідним їхньої дружби, а його поведінка стала дзеркалом, у якому відбилося справжнє обличчя людини, яка довгі роки називала себе другом Дениса. Ігор виявився не тільки боягузом, а й зрадником. Перелякавшись, хлопець не тільки не допоміг другові, а й не покликав на допомогу старших.