Старий дідусь та онук
Був колись старий чоловік, він ледве міг ходити, його коліна трусилися,він не багато чув і бачив і не мав також більше зубів. Коли він сидів за столом і ледве тримав ложку, то проливав суп на скатертину  і  витікало щось знову з його рота. Його син та його дружина( мається на увазі , що це дружина сина) гидували ним, тому мусив старий дід нарешті за піччю сідати, вони давали йому їжу у мисочці з паленої глини і ще при цьому невдосита. Тут сидів він сумний після столу і його очі були мокрі. Одного разу його руки  не змогли втримати мисочку, вона  впала на землю і розбилася. Ніхто не мав жалю до старого діда.Молода жінка лаялася , але він нічого не сказав , тільки зітхнув. Тоді купили вони йому дерев*яну мисочку, з якої мусив він тепер їсти.
Одного разу маленький 4-річний онук наносив  маленьких дощок на землю. " Що ти тут робиш", запитав батько.  "А", відповіла дитина, "Я роблю мисочку, з якої мусять їсти батько і матір,коли я здоровий буду". Деякий час дивилися чоловік і жінка один на одного,  почали плакати, забрали зразу старого діда за стіл і дозволили йому від тепер з ними завжди їсти, також нічого не сказали,коли він трохи розлив.