Народився 8 квітня 1929 в місті Схарбеке ( Брюссельський столичний регіон , Бельгія ) , коли його батькові вже було під п'ятдесят . Дитинство Бреля було спокійним і розміреним : церква, школа, сімейні обіди. Уроки його мало цікавили, він навіть не склав випускні іспити і залишився без атестата про середню освіту. Батько визначив його на картонну фабрику, співвласником якої був. Цілими днями Брель приймав замовлення на коробки для печива і шоколаду. Він помер би від туги, якби не участь у групі « Франш Корді ». Вони влаштовували самодіяльні концерти в лікарнях і будинках пристарілих.

Завдяки групі Брель познайомився з Терезою Мішіельсен, попросту Міш. Вони одружуються , у шлюбі народжуються три дочки - Шанталь (1951 р.н.) , Франс (1953 р.н.) і Ізабель (1958 р.н.). Шлях до успіху був нелегкий. Починаючи з 1952 року Жак складає пісні , які він виконує у сімейному колі або на вечірках в брюссельських кабаре. У 1953 році виходить перша платівка - її чекав провал. Проте Жак не здавався. Днем Брель обходив студії грамзапису , а ночами співав , перебираючись з одного шинку в інший. Йому платили гроші і доводилося крутитися , щоб вижити. Годинами вправлявся , щоб позбутися від провінційного акценту і розкотистого « Р». Преса його все ж помітила. Газета « Франс- Суар » писала: « Пан Брель , здається , бельгієць ? Ми хочемо йому нагадати , що з Парижа до Брюсселя є багато поїздів » . Продюсер Жак Канетті , що відкрив не одну зірку французької естради , влаштував Брель ангажемент : тепер він їздив по провінції в компанії молодих артистів.

У лютого 1954 року Брель записує платівку з 8 пісень на студії « Філліпс » , але ні комерційного , ні творчого успіху вона не приносить. У тому ж році Канетті відправляє співака в турне: Брель виступає в різних містах Бельгії та Франції , в Амстердамі , Лозанні , Північній Африці. Саме завдяки гастролям він нарешті стає популярним.

У 1956 році Брель починає співпрацювати з піаністом - акомпаніатором і оркестровщиком Франсуа Робером , в 1957 році у нього з'являється другий акомпаніатор Жерар Жуаннест - для концертних виступів. Тоді ж його черговий альбом отримує Гран -прі Академії Шарля Кро . З 1958 року Брель активно виступає в престижних залах «Олімпія » і «Бобине», «Альгамбра».

У середині 1960 - х років Брель дуже знаменитий. У Франції його називають Великим Жаком, в Бельгії взагалі вважають національним героєм. Він дає по 300 концертів на рік (більше, ніж будь-який французький шансоньє ) і збирає аншлаги в Європі, Північній Африці, Ізраїлі, Канаді, Америці, СРСР.

На піку успіху в 1966 році Брель вирішує залишити спів і сцену. 16 травня 1967 в Рубе відбувся його останній концерт.

З'являється нове захоплення - кіно. Знімається у Молінаро, Карне, Лелюша та інших майстрів. Пробує себе в режисурі - дебютна стрічка «Франц» (1971), «Дикий Захід», 1973). Режисерські проекти приносять збитки , зрештою Брель розчаровується в кіно, а за одне і шоу-бізнесі. Брель разом з Медлі Бемі, з якою познайомився в 1971 році на зйомках картини Лелюша «Пригода є пригода», влаштувався на острівці Хіва - Оа Маркізькі архіпелагу в Тихому океані. Жак привозив на своєму літачку для місцевих жителів, які його обожнювали, пошту, провізію та медикаменти.

Жак Брель помер від раку легенів у лікарні паризького передмістя Бобіньї 9 жовтня 1978 . Поховали його через три дні на острові Хіва - Оа поруч з Полем Гогеном . Йому було всього 49 років. За кілька місяців до смерті , повернувшись з добровільного відлюдництва , він встиг записати свій останній великий альбом