У січні 1605 року сталася знаменна подія: у крамничках Мадрида з`явився твір майже не відомого тоді Мігеля Сервантеса „Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський”. Романові цьому цьогоріч виповнюється 400 років.

Давно відійшли у небуття учасники і свідки тієї далекої епохи, а роман живе, множиться всіма мовами світу, ставши воістину складовою вселюдської духовної культури.

Бурхливою була не лише епоха, а й життя самого творця безсмертного „Дон Кіхота”.Потрапивши до в`язниці, замість писати листа про помилування, він намалював на папері худого недоладного рицаря в шоломі зі щитом та списом, котрий гордо сидів на худій клячі. Це був кістлявий старий, який повірив, що рицарські часи не минули, що можна лише з мечем відстояти справедливість, захистити  всіх, хто потребує допомоги.

Цей рицар і досі долає свій нелегкий шлях, тепер вже духовними дорогами людства.Одні вважають його велетнем, інші – божевільним.