Життя коротке. Людина повинна брати від нього по можливості якнайбільше. Це не значить, звичайно, що треба йти "по головах", посуваючи інших чи "підставляючи ногу".  Проте і відсиджуватися та чекати з моря погоди не слід. Якщо весь час економити, не дозволяти собі ніяких розваг, зміни гардеробу, смачної корисної їжі, можливості робити подарунки близьким людям, то наприкінці життя можна назбирати грошей і опинитися в ситуації Гобсека. Звісно, Бальзак вдався до гіперболи, зображуючи купи гниючого краму і величезні багатства лихваря. Звичайному українцю таке "не світить", але самотність, постійні підозри, озирання навсібіч, поганий апетит, безсоння через можливість утратити все нажите можуть бути забезпечені. 
 Тому я закликаю не повторювати помилок Гобсека, який заради влади над людьми, заради можливості покопирсати у чиємось приватному житті, дізнатися про чужі таємниці та негідні вчинки згубив власну долю. Не варте це все любові, простого людського спілкування, радості материнства чи батьківських відчуттів. Кожен вибирає свій шлях, але треба пам"ятати про застереження митців, які є для нас дороговказом.