головним героєм є дитина – Маленький принц. На думку автора, саме діти своєю безпосередністю, чистотою і щирістю здатні сприймати світ у всій повноті.

“Знаєш … коли стане дуже сумно, добре подивитися, як заходить сонце …”Серйозно сприймаючи речі, які дорослим здаються безглуздими і неважливими, Маленький принц тим самим ставить під сумнів можливість людей відчувати прості радощі життя: пахощі троянди, милування зірками, що в підсумку перетворило їх на черстві механізми.

Кардинально життя Маленького принца змінює Троянда – квітка химерна і примхлива,

“зате вона була така прекрасна, що дух захоплювало!”.

Принц піклується про неї, доглядає, але вона все ж ранить душу маленького героя, і він покидає її, вирушаючи в далеку дорогу.

Подорож Маленького принца по сусідніх планет принесла йому багато зустрічей з різного роду дорослими, які вважають себе значущими і серйозними людьми, а насправді всього лише захопленими власними слабкостями: марнославством, люттю, пияцтвом, жадібністю. По суті, всі ці образи є уособленням вад людства, які заважають побачити істину і перетворюють життя в безглузде існування.