Село Проців розташоване в північній частині лісостепової зони України на наносних пісках долини Дніпра, на підвищеній частині заплави лісового берега. В північно – східній частині його, низом, росте широколистий, а на узвозі переважно сосновий ліс. Попід узвозом простяглося болото.
Від села до Києва по Дніпру – 35 км, а шосейною дорогою 45 км: до Борисполя, райцентру – 20 км, до залізничної станції – 21 км.
Сучасне село Проців об’єднує хутори Сальків, Софіївку і власне територію Процева. Назва села походить від першого жителя чи засновника з ім’ям Проць ,  Прохор за народною вимовою. Згідно енциклопедії Бориспільщини - село вперше згадується у грамоті Київського князя Олександра (Олелька) Володимировича від 1 лютого 1455 р. як "селище Процеве”, тобто населений пункт, що виник на місці давньоруського поселення.
Історія Процева сягає в сиву давнину. Проців і Сальків згадуються від часів Володимира Святославовича. Зокрема, городище Сальків було сторожевим постом, яке разом з Трипіллям контролювало підступи знизу Дніпра до Києва і захищало стольне місто від печенігів, половців та інших кочівників.