Доба просвітництва: вчені, філософи, письменники, 
вважали метою суспільства людське щастя, 
шлях до якого - переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, 
були прихильниками теорії природного права. 
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, 
ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осуд експлуатації людини людиною, 
утвердження самосвідомості й самооцінки особи. 
романтизмм є заперечення раціоналізму, 
відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини. 
Його ідеологія спирається на культ індивідуалізму, на підкреслену, загострену увагу людської особистості, 
до психологічних проблем її внутрішнього "Я". 
У центрі зображення романтиків винятковий характер у виняткових обставинах. 

Тому відмінності від світогляду Просвітництва дуже помітні: якщо просвітники вважали, що декілька простих розумних принципів можуть бути застосованими повсюдно, то романтиків захоплювала багатоманітність світу, абстрактні істини вони намагалися випробувати і доповнити конкретними спостереженнями. Світ людей і явищ не може бути простим, одноманітним, розумно облаштованим, а постає складним, багатобарвним, нерідко ірраціональним.