Жив старий із своєю старою 
Біля самого синього моря. 
Жили вони в ветхій землянці 
Рівно тридцять літ і три роки. 
Дід ловив неводом рибу, 
А баба куделила пряжу. 
Якось в море закинув він невід, — 
Прийшов невід з самим баговинням. 
Він удруге закинув невід, — 
Прийшов невід з травою морською. 
Як утретє закинув він невід, — 
Витяг невід однісіньку рибку, 
Золотую рибку, не просту. 
Почала тая рибка благати, 
Людським голосом промовляти: 
«Відпусти мене, діду, до моря, 
Дорогий дам за себе я відкуп: 
Відкуплюся чим тільки ти схочеш!»