Запорожеці й Вакула-Змилуйся, мамо!Змилуйся
Цариця-Встаньте!
Запорожці й Вакула-Не встанемо,мамо!Не встанемо!Умремо,а не встанемо!
Цариця-Встаньте!Я велю!Світлійший обіцяв познайомити мене з моїм народом,якого я ще не бачила.Чого ж ви хочете?
Вакула-(до себе).Саме час!Цариця питає,чого хочете! (Цариця) Ваша величносте,із чого,не гнівайтесь,зроблено черевички.що на ногах ваших? Думаю, ні один швець ні в якій державі світу не зуміє так зробити! Боже ти мій, а якби моя жінка наділа такі черевички!
Цариця-Якщо тобі хочеться мати такі черевички,це не так важко зробити.(Озирнулася.) Принесіть йому зараз же черевички. найдорожчі,із золотом. (До запоріжців.) Чи добре вас тут утримують?
Цариця- (до Вакули.) Візміть собімої черевички,чоловіче добрий.
Вакула- Спасибі, мамо! (Кланяється і виходить. Біля виходу стукає себе по кишені.) Чорте! Винеси мене звідси негайно!